ЛІДЕРСТВО В ГУМАНІСТИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ ПРОТОРЕНЕСАНСУ (А. Данте, Ф. Петрарка, К. Салютаті)

Анотація

Мета статті полягає в аналізові поглядів А. Данте, Ф. Петрарки та К. Салютаті на ідеального правителя, його місце, роль і базові принципи в управлінні, професійні якості та риси характеру. Методика дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних методах: логічного та структурного аналізу, системного аналізу, аналізу та синтезу, узагальнення та систематизації, порівняння, групування та класифікації, структурно-системному. Результати дослідження показують революційність поглядів передвісників Відродження на управління: після тисячолітньої середньовічної зневаги до особистості пропонувалось поставити її в центрі суб’єкт-суб’єктних відносин правителя і підлеглих. Відтак, правитель мав підтверджувати отриманий за походженням статус своїми видатними особистісними якостями та справедливим управлінням в інтересах підлеглих на основі авторитету й довіри з їх боку. Так актуалізувалась забута від часів античності парадигма управління на засадах лідерства. Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження мають важливе значення для розуміння гуманістичного потенціалу лідерської управлінської парадигми, її витоків та етапів, труднощів становлення. Відтак, підкреслюють її цінність і суспільно-політичну та практичну значимість для сучасного управління, можливість і необхідність її розвитку у відповідь на нові суспільні виклики.
Ключові слова: правитель, лідер, справедливість, гуманізм, доброчесність, служіння.