СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Анотація

Мета статті полягає в розгляді проблеми розвитку соціального капіталу в Україні та визначенні його впливу на загальну конкурентоспроможність людського капіталу. Методика дослідження. Поставлені у статті завдання вирішуються за допомогою ряду загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, передусім, систематизації та узагальнення й діалектичного підходу. Результати. Установлено, що успішному формуванню соціального капіталу в сучасних умовах в Україні заважає деформований розподіл національного доходу й національного багатства, зумовлений тривалим процесом первинного накопичення капіталу, що виключає взаємну довіру й узгодженість дій суб’єктів ринку праці, влади та населення загалом. Виявлено недостатній розвиток найважливішого індикатора зрілості соціального капіталу – спільності цінностей, норм та взаємної довіри, що формуються у процесі відкритого соціального діалогу. Практична значущість результатів дослідження. У статті обґрунтовано, що саме «горизонтальні» зв’язки співпраці, кооперації та взаємної добровільної відповідальності формують соціальний капітал суспільства. Досліджено фактор якості життя у формуванні соціального й людського капіталу населення. Означено роль середнього класу у формуванні адаптаційного потенціалу населення як рушія підвищення конкурентоспроможності людського капіталу, що може бути використано під час розробки заходів державної політики.
Ключові слова: соціальний капітал, людський капітал, середній клас, адаптаційний потенціал.