СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ В УМОВАХ ЗМІН10.37734/2409-6873-2020-4-5

Анотація

Метою статті є узагальнення теоретичних підходів до понять «стратегічне управління» та «людські ресурси». Методика дослідження. Узагальнення системи понять і категорій, фундаментальні положення сучасної економічної теорії, графічний та табличний методи, методи аналізу та синтезу. Результати. У статті визначено теоретичні підходи до дефініції «людські ресурси», що дало змогу визначати її як сукупність кількісних та якісних характеристик персоналу підприємства (організації), результативним показником яких є особистісний професійний розвиток, ефективність діяльності та конкурентоспроможність підприємства загалом. Досліджено якості людських ресурсів у контексті забезпечення конкурентоспроможності підприємства, серед яких визначено основні: цінність, індивідуальність, неможливість копіювання, талант і вмотивованість. Визначено сутність поняття «стратегічне управління людськими ресурсами», яке виникає тоді, коли діяльність підприємства спрямована на підвищення конкурентоспроможності за рахунок унікальних компетенцій персоналу. Розглянуто алгоритм формування стратегічного управління людськими ресурсами, який передбачає взаємозв’язок між чинниками зовнішнього середовища, викликами для підприємств, реакцією підприємств, стратегічним управлінням підприємством, яке полягає у стратегічному управлінні людськими ресурсами, формуванні організаційної культури та корпоративної соціальної відповідальності. Практична значущість результатів дослідження. Обґрунтовано мету, суб’єкт, об’єкт та функції стратегічного управління людськими ресурсами. Серед загальних функцій запропоновано використовувати планування, організацію та координацію, контроль, спілкування (комунікації), оцінювання, мотивацію. Специфічні функції стратегічного управління людськими ресурсами запропоновано поділяти на: прогностичну, аналітичну, цільової орієнтації, ресурсного забезпечення, соціальну.

Ключові слова: людські ресурси, стратегічне управління, стратегічне управління людськими ресурсами, компетенції.

ПОСИЛАННЯ

1. Левицька О. Сутність, генезис та еволюція поняття «людські ресурси»: системно-концептуальний підхід / О. Левицька // Україна: аспекти праці. –2010. – № 1. – С. 37–42.

2. Автономов B. C. Модель человека в экономической науке / В. С. Автономов. – Санкт-Петербург : Экономическая школа, 1998. – 286 с.

3. Heathfield S. What Is a Human Resource? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.thebalance.com/what-is-ahuman-resource-1918144. (дата звернення: 28.11.2020). – Назва з екрана.

4. Разнодежина Э. Н. Человеческие ресурсы: их роль и значение / Э. Н. Разнодежина // Управление экономическими системами: электронный научный журнал. – 2011. – № 1. – С. 43–49.

5. Богиня Д. П. Основи економіки праці : навч. посіб. / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – Київ : Знання-Прес, 2000. – 313 с.

6. Щёкин Г. В. Социальная теория и кадровая политика : монография / Г. В. Щекин. – Киев : МАУП, 2000. – 576 с.

7. Починок Н. Людські ресурси в обліковій теорії та практиці / Н. Починок // Економічний аналіз. – 2010. – № 6. – С. 141–144.

8. Большой энциклопедический словар [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dic.academic.ru/misc/enc3p.nsf/ListW (дата звернення: 28.11.2020). – Назва з екрана.

9. Schendel D. E. Policy or Strategic Management: A Broader View for an Emerging Discipline / D. E. Schendel, K. J. Hatter // Academy of Management Proceeding. – 1972. – August. – P. 4.

10. Higgins J. M. Organizational Policy and Strategic Management. Text and Cases / J. M. Higgins. – Chicago : The Dryden Press, 1983. – 237 p.

11. Pearse J. A. Strategic Management / J. A. Pearse, R.B. Robinson. - Homtwood III : Richard D. Irwin, 1985.

12. Петрова І. Л. Стратегічне управління людськими ресурсами : навч. посіб. / І. Л. Петрова. – Київ : КНЕУ, 2013. – 466 с.

Опубліковано: 2021-05-27