ПОКРАЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ТА КОРЕГУВАННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ УСТАНОВОК СОЦІАЛЬНИХ СИРІТ У СУСПІЛЬСТВІ

Анотація

Мета статті полягає у виявленні основних напрямів та заходів покращення
соціальної адаптації соціальних сиріт. Статтю присвячено аналізу проблем, які виникають
у соціальних сиріт щодо їх професійного самовизначення, способу життя, демографічних
установок, психологічної готовності до «дорослого» життя після закінчення навчальних за-
кладів, виходу із сімейних форм виховання. Методика дослідження. Вирішення основних за-
вдань, які були поставлені у статті, здійснено за допомогою загальнонаукових і спеціальних
методів дослідження: аналізу, синтезу, узагальнення. Результати. Розроблено перспектив-
ні кроки покращення соціальної адаптації сиріт за такими блоками: психологічна готовність
і наявність у дитини-сироти достатніх комунікативних, трудових, соціально-побутових
знань, умінь та навичок для самостійного життя; готовність соціальних сиріт до створення
власної сім’ї, народження й виховання власних дітей, планування та використання сімейного
бюджету; високий рівень правосвідомості та професійної підготовки соціальних сиріт для
їх конкурентоспроможності на ринку праці; наявність нормальних житлових умов; ведення
здорового способу життя сиротою, орієнтація на активне довголіття. Практична значу-
щість результатів дослідження. Реалізація на практиці запропонованих напрямів покра-
щення адаптації соціальних сиріт у суспільстві сприятиме їх адекватному професійному ви-
бору, успішному працевлаштуванню, адекватній демографічній поведінці, поліпшенню стану
житлових умов, збереженню та покращенню здоров’я, загальному «включенню» в суспільне
життя.
Ключові слова: соціальні сироти, соціальна адаптація сиріт, демографічні установки,
професійне самовизначення соціальних сиріт, соціальний супровід, інклюзивна освіта.